Урочище "Кобила"

ЛЕГЕНДА УРОЧИЩА «КОБИЛА»

Саме урочище знаходиться на краю дороги від села Залавʼя до смт. Рокитно. По розповідям батьків старожилів це були далекі часи коли татари нападали на наші українські землі, спалювали міста і села, а молодь забирали в неволю. Територію, яку пізніше стали називати урочищем «Кобила» мала болотисту місцевість.

Одного похмурого дня, татарське військо було розлючене, оскільки жодного парубка чи дівчини не взяли у полон щоб продати на невільничому ринку в Кафі.

Один з яничарів-вершників запримітив на узліссі молодого хлопця і з ятаганом у руці кинувся йому навздогін. Здавалось ось-ось наздожене татарин парубка та його врятувала болотиста місцевість. Ледь він перетнув знайомою стежиною болото, як воно відразу ж розставило пастку для ворога – підступну трясовину. Стоячи на іншому боці болота парубок запитав у татарина:

- У тебе кінь чи кобила?

- Кобила, - відповідає татарин.

- Якщо кобила, то тут тобі й могила!

Перекосилось у татарина обличчя від гніву, вдарив коня й повів його на трясовину. За хвилину лишилася від чужинця одна тільки згадка – березовий хрест, який зробив хлопець. З тих пір і донині називається ця місцина Кобила….