Озеро Біле

ЛЕГЕНДА БІЛЬСЬКОГО ОЗЕРА

Окрасою села Більськ, та й усієї округи, є мальовниче озеро, яке знаходиться в центрі села. Одна з легенд мовить про те, що на місці, де тепер озеро, було у сиву давнину невелике поселення. Люди з того села вели спокійний осілий спосіб життя, користуючись дарами лісу, обробляючи землю. Та сталося так, що за повсякденними клопотами, турботами про те, щоб був хліб на столі, забули вони про духовне, перестали цінувати такі відвічні цінності як любов, доброта, справедливість.

Одного разу прийшов до цього села старець і попросився на нічліг, але черстві серцем господарі зачинили перед немічним старим чоловіком двері. Змилосердилася над ним лише бідна вдова: впустила до хати, нагодувала, чим мала. А вранці дідок сказав жінці, щоб вона забирала дитину і йшла якомога далі від цього місця. І в жодному випадку не озирайся, які б крики та плач не чула, не зважай на них, -наказав старець, а потому пішов на майдан біля церкви, встромив свій ціпок у землю і зник.

Діти, котрі бігали поруч, запримітивши нову річ, схотіли, звичайно ж, роздивитися її і висмикнули палицю із землі.

Щойно вони це зробили, як із того місця вирвався небувалої сили струмінь води. Зрозумівши, що коїться лихо, люди намагалися якось зарадити цьому. Ta марно. Вода прибувала і прибувала... Люди бігали, безпорадно плачучи і волаючи про допомогу, розпачливі зойки розносилися далеко за селом. Почувши їх, добросердна вдова забула про наказ старця й озирнулася. Тієї ж миті жінка та її дитина перетворилися на камінь... На місці ж села утворилося озеро. А той камінь із легенди, кажуть більчани, й тепер можна побачити у болоті неподалік нього. Мешканці села так і називають те урочище - «Камінь».